ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ

ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ

В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

87534, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3

info@dndpss.gov.ua

 

Адреса для листування

85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул., Котляревського, 22

 

ГАРЯЧА ЛІНІЯ

+38 099 151 64 06

Введите текст

ДЕРЖСАНЕПІДНАГЛЯД

БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ

ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРНА

МЕДИЦИНА

УПРАВЛІННЯ

ФІТОСАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ

РЕЄСТРАЦІЯ С/Г ТЕХНІКИ

ЗАХИСТ СПОЖИВАЧІВ

КОНТРОЛЬ У СФЕРІ

ЦІНОУТВОРЕННЯ

УПРАВЛІННЯ

ДІЯЛЬНІСТЬ

УПРАВЛІННЯ

ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ

КОНТАКТИ

Новини

     28.09.2021  13:35

 

 

     Профілактика гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь

     До гострих кишкових інфекцій, що спричиняють харчові отруєння відносяться: черевні тифи, сальмонельози, дизентерія, ботулізм, вірусні гепатити А і Б, стафілококові отруєння, гастроентероколіти, холера.


     Маріупольське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області звертає увагу, що існує багато чинних факторів які можуть стати передумовою виникнення кишкових інфекцій та харчових отруєннь.У більшості випадків це пов'язано із уживанням продуктів харчування та питної води, забруднених збудниками зазначених захворювань, оскільки створюються сприятливі умови для розмноження і розповсюдження шкідливих бактерій у довкіллі.
Більшість групових інфекційних захворювань та отруєнь виникають після проведення масових заходів.
Актуальними чинниками передачі кишкових інфекцій є неякісно помиті овочі, зелень, фрукти, ягоди й молочна продукція яка купується населенням на ринках, у т.ч. стихійних, у приватних осіб, зберігається без належних температурних умов та вживається без необхідної термічної обробки. При сальмонельозі провідними факторами передачі є сирі або недостатньо термічно оброблені яйця, м'ясо птиці, приготоване з порушенням гігієнічних вимог.
Основною причиною виникнення гострих кишкових інфекцій є елементарне недотримання правил особистої гігієни, порушення технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання тощо. До організму такі збудники потрапляють, головним чином, з інфікованою водою, зіпсованими та неякісними харчовими продуктами або контактно-побутовим шляхом через брудні руки.
Часто розповсюджувачами кишкових інфекцій є особи з легким перебігом захворювання або носії збудників кишкових хвороб, які по роду своєї діяльності зайняті у сфері обслуговування населення, торгівлі, громадського харчування, підприємств харчової промисловості, дитячих закладів.Такі особи, на робочому місті здатні забруднювати збудниками все, до чого торкаються їх руки: посуд, харчові продукти, предмети навколишнього середовища.
При проникненні збудника в організм людини відбувається ураження травної системи. Характерними є нудота, блювота, діарея, різкий біль в ділянці живота, загальна слабкість, підвищення температури тіла.
З метою профілактики гострих кишкових інфекційних захворювань та харчових отруєнь Маріупольське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Донецькій області рекомендує дотримуватися «золотих» правил, розроблених Експертами Всесвітньої Організації Охорони здоров’я для ефективної санітарної освіти населення всієї планети з профілактики ГКІ:
1.Зосередити увагу на виборі безпечних харчових продуктів. Не вживати продукти з вичерпаним терміном придатності. При вживанні консервованої продукції уникати прийому їжі з банок, які мають вздуті кришки. Багато продуктів, такі як фрукти і овочі, які споживаються сирими, вимагають ретельного миття. Тому перед тим як готувати салати з овочів або давати дітям фрукти в цілому вигляді, після миття необхідно піддавати їх ошпарюванню або бланшуванню.
2. Не купувати продукти в місцях, не призначених для торгівлі (на автотрасах, у дворах житлових кварталів і т.п.), на стихійних ринках або з рук у приватних осіб.
3.Не купувати підгнилі ягоди і фрукти в цілях економії, так як життєздатні бактерії знаходяться не тільки на поверхні, але і всередині продукту.
4. Продукти для дітей молодшого віку купувати щодня свіжі і готувати їжу тільки на один прийом.
5. Забезпечити ретельне приготування їжі. Птиця, м’ясо і сире молоко, часто засіяні патогенними мікроорганізмами. У процесі варіння (смаження) бактерії знищуються, але треба пам’ятати, що температура у всіх частинах харчового продукту повинна досягти 70 ° С. Заморожене м’ясо, риба і птиця повинні ретельно відтанути перед кулінарною обробкою. Розливне молоко, а тим більше куплене на базарі, слід обов'язково прокип'ятити.
6.Вживати приготовлену їжу без зволікання. Не готувати продукти із запасом. Приготовлені страви бажано вживати відразу, а у випадку їх повторного споживання вони мають піддаватись вторинній термічній обробці. Зберігання виготовленої страви без холоду не повинно перевищувати 2 годин. При охолодженні приготованої їжі до кімнатної температури, мікроби в ній починають розмножуватися. Чим довше вона залишається в такому стані, тим більше ризик отримати харчове отруєння.
7. Ретельно зберігати харчові продукти. Треба мати на увазі, що їжа повинна зберігатися або гарячою (близько або вище 60 ° С) або холодною (нижче 10 ° С). Це виключно важливе правило, особливо якщо є намір зберігати їжу більше 4-5 годин.
Продукти, що швидко псуються, зберігають у холодильниках при температурі в камері не вище +6°С. Існує певний термін їх зберігання, і необхідно його суворо дотримуватись. Так, м’ясний фарш можна тримати в холодильнику не більш як 6 годин; торти, тістечка, м’ясні напівфабрикати - 36 годин; смажені котлети - 24 години; варені ковбаси - 48 годин.
Їжу для дітей краще взагалі не піддавати зберіганню. Загальна помилка, що приводить до незліченних випадків харчових отруєнь – зберігання в холодильнику великої кількості теплої їжі. Ця їжа в перевантаженому холодильнику не може швидко повністю охолонути. Коли в середині харчового продукту занадто довго зберігається тепло (температура понад 10 ° С), мікроби виживають і швидко розмножуються до небезпечного для здоров’я людини рівня.
8.Ретельне підігрівати готову заздалегідь їжу (температура в її товщі повинна бути не менше 70 ° С). Це найкраща міра захисту від мікроорганізмів, які могли розмножитися в їжі в процесі зберігання (правильне зберігання пригнічує ріст мікробів, але не знищує їх).
9.Уникати контакту між сирими і готовими харчовими продуктами. Приготовлена їжа може бути забруднена шляхом контакту з сирими продуктами. Забороняється використовувати одну і ту ж обробну дошку і ніж для приготування сирої та вареної (смаженої) птиці. Подібна практика може призвести до потенційного ризику зараження продуктів і зростанню в них мікроорганізмів з подальшим отруєнням. Треба мати окремі дошки для обробки сирого м’яса та риби, сирих овочів, для вареного м’яса та риби, для хліба. Продукти, які не підлягають термічній обробці (ковбасу, масло, сир тощо), упаковують окремо від сирого м’яса, риби, напівфабрикатів.
10. Дотримуватися ретельного, частого миття рук. Проте не всі, особливо діти, вміють правильно це робити. Спочатку руки слід змочити водою, потім намилити їх і розтерти мило до утворення густої піни, далі піну змити. Цю процедуру проробити двічі-тричі. Слід мити не лише тильні й долонні поверхні кистей, а й між пальцями. Бруд з-під нігтів видаляють щіточкою. Використовувати лише власні предмети особистої гігієни.
Як найретельніше повинні стежити за чистотою рук працівники дошкільних дитячих закладів, а також ті, хто має справу з приготуванням та реалізацією харчових продуктів.
Після оброблення сирих продуктів, таких як риба, м’ясо або птиця, необхідно знову вимити руки, перш ніж приступити до обробки інших продуктів. Не допускати до роботи з харчовими продуктами персонал, який має інфіковані подряпини (ранки), розлади шлунково-кишкового тракту.
Додержання правил особистої гігієни – це запорука значного скорочення захворюваності кишковими інфекціями, яке повинно стати важливим складовим при приготуванні їжі та після кожної перерви в процесі готування (після відвідування громадських місць, туалетів, автотранспорту).
11.Дотримання ідеальної чистоти на території харчового об'єкта. Рекомендується не тримати на харчоблоці нічого зайвого. Стежити за чистотою поверхонь для приготування їжі та своєчасною заміною рушників для протирання посуду та ганчірок. Кухонне приладдя і посуд слід мити гарячою водою після кожного приготування їжі, а м’ясорубку після миття ошпарити окропом. Для сміття необхідно мати відро з кришкою. Виносити сміття слід щодня, а відро ретельно мити.
12.Зберігати їжу від комах, гризунів. Проводити боротьбу з мухами, не допускати їх присутності в приміщеннях, вікна закривати марлею або густою сіткою. Харчові продукти та столовий посуд, для надійного захисту рекомендовано зберігати у щільно закритих банках (контейнерах).
13. Використовувати доброякісну воду з централізованих джерел або питну бутильовану чи кип’ячену для пиття, приготування їжі, миття посуду. Не вживати сиру воду з водопроводу та випадкових джерел (наприклад, з джерел, колодязів і т.п.).
При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки, екстремальний туризм тощо) для миття посуду і рук мати в запасі профільтровану і кип’ячену воду.
14. Під час подорожі не рекомендується брати продукти, які швидко псуються (ковбасні, молочні, кондитерські вироби або інші продукти, що вимагають охолодження при зберіганні).
15.Не готувати багатокомпонентні страви, що вимагають високої термічної обробки (паштети, м’ясні салати тощо) в незабезпечених умовах.
16.При харчуванні у непристосованих умовах (ліс, пляж тощо) виключати контакт продуктів з ґрунтом та піском.
17.Під час відпочинку батькам необхідно знайомити дітей з правилами харчування та правилами дотримання особистої гігієни.
18. Не вживати незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини.
Для запобігання можливості отруєння грибами необхідно дотримуватись наступних порад:
-збирати в лісі тільки ті гриби, якщо відомо, що вони їстівні;
-гриби, які невідомі, що викликають найменший сумнів, не варто брати взагалі;
-ніколи не збирати і не вживати в їжу перестиглі, червиві, ослизлі гриби;
-гриби обов’язково піддавати ретельній термічній обробці;
-не вживати гриби, зібрані в екологічно небезпечних місцях (вздовж автошляхів, залізничних колій, лісопосадок, у промислових зонах тощо);
-не пробувати на смак будь-які сирі дикорослі гриби;
-не варто купувати гриби поза дозволеними місцями торгівлі та у випадкових осіб.
Оскільки отруєння можуть виникати не тільки при вживанні отруйних грибів, необхідно пам’ятати, що при порушенні технології заготівлі навіть їстівні гриби можуть становити небезпеку для здоров’я.
Консервувати гриби слід вкрай обережно, оскільки їх дуже важко повністю відмити від часточок ґрунту, у якому можуть знаходитися спори ботулізму. До того ж, у домашніх умовах неможливо досягти такої стерилізації, як на промисловому підприємстві. Тому гриби краще сушити, варити, солити, маринувати, не закупорюючи банки герметичними кришками, адже збудник ботулізму розвивається тільки за відсутності кисню.
Варити гриби потрібно добре промитими не менш години на невеликому вогні, знімаючи піну і помішуючи. Варіння вважається закінченим, коли гриби осядуть на дно, а відвар стане прозорим. Категорично забороняється зберігати в морозильнику (якщо він не обладнаний системою швидкої, глибокої заморозки) свіжі гриби довше 2-3 днів. Навіть у їстівних грибах згодом починають виділятися отруйні речовини, які не зникнуть при варінні і смаженні.
Зазначені рекомендації щодо профілактики гострих кишкових інфекцій та чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.
За будь яких розладів роботи шлунко-кишкового тракту, особливо у дітей, негайно звертайтесь за медичною допомогою, оскільки самолікування може викликати тяжкі ускладнення та непередбачувані наслідки!
Пам’ятайте! Ваше здоров’я- у ваших руках!