ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖПРОДСПОЖИВСЛУЖБИ
В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
87534, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 3
info@dndpss.gov.ua
Адреса для листування
85300, Донецька обл., м. Покровськ, вул., Котляревського, 22
ГАРЯЧА ЛІНІЯ
+38 099 151 64 06
Введите текст
ДЕРЖСАНЕПІДНАГЛЯД
БЕЗПЕЧНІСТЬ ХАРЧОВИХ
ПРОДУКТІВ ТА ВЕТЕРИНАРНА
МЕДИЦИНА
УПРАВЛІННЯ
ФІТОСАНІТАРНОЇ БЕЗПЕКИ
РЕЄСТРАЦІЯ С/Г ТЕХНІКИ
ЗАХИСТ СПОЖИВАЧІВ
КОНТРОЛЬ У СФЕРІ
ЦІНОУТВОРЕННЯ
УПРАВЛІННЯ
ДІЯЛЬНІСТЬ
УПРАВЛІННЯ
ПУБЛІЧНА ІНФОРМАЦІЯ
КОНТАКТИ
новини /
Новини
27.03.2019 14:05
Прогноз розвитку та поширення шкідників і хвороб
протягом весняно-літнього періоду 2019 року
На території області триває сезон весняно-польових робіт. Одним із основних питань під час проведення комплексу весняно-польових робіт є захист сільськогосподарських культур від шкідливих організмів, тому слід особливу увагу приділити плануванню застосування пестицидів на посівах. Планувати застосування пестицидів слід з урахуванням цілого комплексу шкідників та хвороб.
На даний час весь зимуючий склад шкідників знаходиться в місцях зимівлі. Враховуючи погодно-кліматичні умови осінньо-зимового періоду, можно стверджувати, що всі зимуючи стадії шкідників та хвороб добре перезимували і протягом вегетаційного періоду 2019 року слід очікувати збільшення чисельності та шкодочинності шкідників та хвороб в посівах с/г рослин. При встановленні сталих температур близько +8°С+ 10°С очікуємо відновлення живлення личинок хлібної жужелиці на посівах озимих зернових колосових, що були посіяні по стерньовим попередникам та на полях де була масова шкодочинність восени 2018 року.
Навесні особливу увагу слід приділити багатоїдним шкідникам. Серед яких потенційно небезпечними залишаються мишоподібні гризуни, дротяники та несправжні дротяники, личинки травневого та червневого хрущів. Осінніми обстеженнями виявлено локальні осередки шкідників, тому за сприятливих погодних умов перезимовки та достатньої кількості вологи протягом весняного періоду слід очікувати очагові прояви шкодочинності, особливо на полях сильно забур`янених пирієм. Відповідно перед початком посіву просапних та овочевих культур слід провести весняні розкопки на визначення чисельності шкідників та за необхідності перед посівом додатково провести протруєння насіння протруювачем інсектицидної дії.
Повсюди в області залишається загроза високої чисельності та шкодочинності підгризаючих та листогризучих совок. Несприятливі погодні умови (посушлива погода та відсутність квітучої рослиності) наприкінці літа-початок осені 2018 року негативно вплинули на плодючість самок 2-го покоління совок.Осінніми обстеженнями виявлено різні види підгризаючих совок, але основними залишаються це озима та оклична совки. Збільшення зимуючого запасу шкідника на 10-20 % та сприятливі умови перезимовки призведуть до збільшення чисельності та шкодочинності підгризаючих совок в посівах. Серед листогризучих совок в посівах с/г культур переважають бавовникова, капустяна совки і совка – гамма. Осінніми обстеженнями виявлено низький зимуючий запас цих шкідників. Розвиток совок протягом вегетаційного періоду буде залежати від погодних умов навесні. За умов теплої, помірно вологої погоди в поточному році в період льоту і відкладання яєць метеликами та відродження і живлення гусениць молодших і середніх віків зберігається ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності і шкодочинності підгризаючих совок у посівах озимих, просапних та овочевих культур.
Розвиток та масове розмноження лучного метелика протягом останніх років обмежують високі температури повітря і посуха в літній період. Розвивається лучний метелик трьома поколіннями. У минулому році літ метеликів був малочисельний. За умов достатнього зволоження протягом весняно – літнього періоду в поточному році існує ймовірність активного розмноження шкідника.
У період весняного відновлення вегетації повсюди поширюватимуться хвороби. В залежності від строків посіву озимих зернових культур слід очікувати ураження рослин в першу чергу: раннього строку сівби (добре розвинені, загущені посіви) – борошнистою росою, оптимального строку посіву – іржастими хворобами та септоріозом за наявності крапельної вологи, пізнього строку посіву – кореневими гнилями. Інтенсивність розвитку кореневих гнилей буде залежати від вологості грунту, якості протруєння насіння та дотримання сівозміни. На ярому ячмені розвиватимуться темно-бура плямистість, септоріоз та гельмінтоспоріоз.
Найбільшої шкоди посівам зернових колосових культур протягом вегетаційного періоду 2019 року завдаватимуть клоп-черепашка, хлібний турун, хлібні клопи, злакові попелиці, блішки, п`явиці, трипси, злакові мухи, хлібні жуки.
Клоп-шкідлива черепашка – це основний шкідник зернових колосових культур – чисельність та шкодочинність якого впливає на врожайність та стан клейковини зерна. Сприяє високій шкодочинності клопа жарка та суха погода в передзбиральний і збиральний період. Дорослі клопи завдаватимуть шкоду у фази сходи, кущення (ярий ячмінь), виходу рослин у трубку на озимій пшениці. У фазі молочної, воскової та повної стиглості зерна шкоду завдаватимуть личинки старших віків та молоді окрилені клопи, тому потрібно протягом усього періоду вегетації вести спостереження за розвитком шкідника та за необхідності провести інсектицидні обробки дозволеними препаратами.
Особливої уваги заслуговують злакові попелиці. Найбільш поширеними є велика та звичайна злакові, ячмінна, черемхово-злакова. Поселяючись великими колоніями, комахи висмоктують соки з органів рослин, порушуючи фізіологічні процеси, що особливо шкідливо у фазах формування зернівки й молочної стиглості. У поточному році залишається загроза масового розмноження та шкодочинності попелиці.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури, а посівам ярих можуть нанести невідчутної шкоди, передусім, в разі засушливої та жаркої погоди у травні.
Хлібна п`явиця заселятиме переважно яру пшеницю, ячмінь, овес. Найбільш істотну шкоду п`явиці наносять в посушливі періоди – теплою весною при недостатній вологості ґрунту і влітку при відсутності опадів..
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична), що мають місце повсюди на зернових колосових культурах продовжуватимуть завдавати шкоду. Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечні для ярої пшениці та ячменю, а шведські мухи також для сходів кукурудзи.
Найбільшу загрозу для посівів кукурудзи становить комплекс грунтових шкідників, стебловий кукурудзяний метелик, листогризучі совки, попелиці, шведські мухи, смугасті блішки, пісчаний мідляк. У поточному році, за сприятливої перезимівлі та помірно теплої, вологої погоди влітку, можливе зростання чисельності стеблового кукурудзяного метелика та злакової попелиці в посівах кукурудзи та сорго. Стримують чисельність шкідників якісно проведені агротехнічні, хімічні заходи та своєчасне знищення рослинних решток.
Серед хвороб кукурудзи протягом вегетаційного періоду 2018 року було відмічено осередково ураження гельмінтоспоріозом кореневими та стебловими гнилями, пухирчастою та летючою сажкою на початку викидання волоті, фузаріозом. Наявний інфекційний запас збудників хвороб достатній для розповсюдження їх у поточному році за умов помірної теплої температури повітря та короткочасних опадів.
Гідрометеорологічні умови минулого року не сприяли поширенню хвороб на рослинах соняшнику. Хвороби: біла і сіра гнилі, несправжня борошниста роса, фомоз, іржа розвивалися осередково на площах, де проходили дощі. У поточному році ймовірний розвиток і поширення несправжньої борошнистої роси - у першій половині вегетації соняшнику, білої та сірої гнилі за підвищення вологості повітря понад 60% і температури повітря +20-28°С у другій половині вегетації соняшнику. Відчутним буде ураження рослин фомозом, іржею, септоріозом. Ураження фомопсисом можливе в місцях достатнього запасу інфекції за частих опадів і температури +20-28°С у період бутонізації та цвітіння. Пошкоджуватимуть рослини соняшнику у фазу сходів піщаний мідляк, довгоносики, кравчик – головач. У фази утворення суцвіть – цвітіння: попелиці, гусениці листогризучих совок і соняшникової вогнівки, шипоноска.
Рослини озимого та ярого ріпаку заселятимуть хрестоцвіті блішки, листоїди, квіткоїд, ріпаковий пильщик, капустяна попелиця, прихованохоботники, оленка волохата, капустяний стручковий комарик. Перепади температури протягом весняного періоду сприятимуть ураженню рослин бактеріозом коренів. Пероноспороз матиме масовий розвиток у разі прохолодної, дощової весни та першої половини літа. Альтернаріоз можливий за підвищеної вологості та помірних температур (не нижче 22°С) у забур’янених, загущених посівах. Збудники фомозу за низьких температур (+5–10°С) тривалий період (до 2 тижнів) розвиваються безсимптомно, але за температури +15–20°С перші ознаки хвороби спостерігатимуть уже за 3–4 доби.
В посівах картоплі та інших пасльонових культур основним шкідником і надалі залишається колорадський жук. У травні жуки виходитимуть з ґрунту і заселятимуть сходи картоплі та інших пасльонових культур. Фітофаги паруватимуться та відкладатимуть яйця. Наприкінці місяця, за оптимальних температур в межах 22-25°С і відносної вологості повітря 70-75 %, очікується відродження та шкодочинність личинок.
На капусті та інших хрестоцвітих культурах за умов сухої жаркої погоди скрізь зростатиме чисельність та шкодочинність хрестоцвітих блішок.
У плодових насадженнях в травні буде тривати розвиток та завдаватимуть шкоди листкам, квіткам та зав’язі плодових дерев садові довгоносики, яблуневий квіткоїд. В незахищених насадженнях у період утворення зав’язі яблуні триватиме живлення гусениць яблуневої молі та розанової листокрутки. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і несправжні щитівки). Відбуватиметься заляльковування гусениць яблуневої плодожерки, літ метеликів якої розпочнеться за суми ефективних температур (вище 10ºС) 90-110ºС, масовий літ – за 150-170ºС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру та температури повітря понад 16ºС у вечірні години.
Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші умови для зараження якою t 18-25ºС та достатня вологість повітря. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20ºС розвиватиметься збудник парші. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна (t 12-16ºС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика сприятиме прохолодна погода за значних опадів.